Рокитнівський район найбільший за площею (2356 кв.м., або 11,7% від території області) адміністративний район Рівненської області, розташований на північному сході області, у найбільш заболоченій її частині. Територія району має форму неправильного багатокутника і простягається з півночі на південь на віддалі 130 км.
На півночі району проходить міждержавний кордон з республікою Білорусь. На сході межує з Олевським районом Житомирської області, на півдні та південному заході – з Березнівським, а на Заході – з Сарненським та Дубровицьким районами Рівненської області.
За природно-географічним розташуванням територія району відноситься до польської провінції зони мішаних лісів.
Рокитнівський район було створено в січні 1940 року. Під час Великої Вітчизняної війни район був окупований німецько-фашистськими загарбниками і входив до Сарненського гебіту Волино-Подільської округи рейхскомісаріату „Україна”. На період окупації Рокитнівщина стала осередком партизанської боротьби з ворогом.
6 січня 1944 року Рокитнівщина була визволена від окупантів частинами 143 стрілкової дивізії Червоної армії (командир дивізії генерал-майор Заїкін).
З 30 грудня 1962 року по 4 січня 1965 року в результаті укрупнення адміністративних районів, територія Рокитнівського району була складовою частиною Сарненського району.
Культурно-адміністративним центром району є селище міського типу Рокитне.
Історія району тісно переплітається з історією виникнення Рокитного, яке від початку свого заснування (80- ті роки ХІХ) до 1922 року було відоме під назвою Охотникове, що походило від прізвища власника землі, в якого бельгійський склозаводчик Розенберг у 1888 році купив невелику ділянку кварцевих пісків (перша згадка про Охотникове датується 1545 роком), придатних для скловаріння і відкриття примітивної гути.
Поштовхом для розвитку стало спорядження в 1898 році заводу і прокладання на початку 1900 року залізничної колії Київ-Ковель. За Ризьким мирним договором в 1921 році Охотникове відійшло до Польщі. В 1922 році селище перейменоване на Рокитне, а залізнична станція дістала назву Рокитно-Волинське. У вересні 1939 року в складі Західної України було приєднане до СРСР.
